Вікі з «Володаря перснів»
Advertisement
Вікі з «Володаря перснів»

Г'ярмендакіл І (англ. Hyarmendacil I), уроджений Кір’ягер — 15-й король Ґондору та четвертий і останній король, що носив титул Корабельного Короля.


Біографія[]

Кір’ягер народився в 899-му році Третьої епохи і був сином Кір'янділа – сина племінника короля Таранона Фаластура, першого з династії Корабельних Королів.[1]

Принц Ґондору успадкував престол після того, як його батько Кір'янділ загинув під час облоги Умбара в 1015 р. Третьої епохи.[2]

В ті роки гарадрими, очолювані Чорними нуменорцями взяли Умбар, який роками раніше завоював Еарніл I, в довготривалу облогу, однак захопити не змогли через потужний флот Ґондору.[3]

Кір’ягер вичікував слушної нагоди й, нарешті, зібравши необхідну військову міць, розпочав наступ із півночі суходолом і морем, перетнув річку Гарнен, після чого армії Ґондору завдали остаточної поразки людям із Гараду, а їхні королі змушені були визнати верховну владу Ґондору. Сталося це у 1050 році Третьої епохи.

Після тієї величної перемоги Кір’ягер прибрав собі ймення Г'ярмендакіл І — "Переможець Півдня".[3]

В часи правління Г'ярмендакіла Ґондор досягнув піку своєї могутності. Королівство розширилося на півночі до лук Келебранту й до південних рубежів Морок-лісу; на заході – до Сіряниці; на сході – до внутрішнього Моря Руну; на півдні – до Ріки Гарнен, а звідти – вздовж узбережжя до півострова та гавані Умбар.

Люди з Долин Андуїну визнали верховенство Г'ярмендакіла; королі Гараду присягнули на вірність Ґондору, а їхні сини перебували заручниками при дворі Короля. Мордор було спустошено, та ще й за ним наглядали з могутньої фортеці, що стояла на сторожі підступів до нього.[3]

Під час тривалого перебування Г'ярмендакіла на престолі жоден ворог не посмів кинути виклик могутності Ґондора. Г'ярмендакіл королював сто тридцять чотири роки, і то був найдовший (за одним винятком) період правління в цілій історії Династії Анаріона.

Помер Г'ярмендакіл I у 1149-му році Третьої епохи. З його смертю завершилася династія Корабельних Королів.

Після смерті короля, трон успадкував його син Атанатар II, який жив у нечуваних розкошах і не зробив нічого для розвитку Південного Королівства.

Етимологія[]

Г'ярмендакіл – ім'я квенійського походження і перекладається як Переможець Півдня.[4]

Джерела[]

  1. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Південна династія Спадкоємці Анаріона
  2. Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток B. Літопис (Хронологія Західних земель), Третя Епоха
  3. 3,0 3,1 3,2 Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів", Додаток A. Хроніки королів і правителів, Королівства у вигнанні. Ґондор і нащадки Анаріона
  4. Дж. Р.Р. Толкін, Крістофер Толкін (ред.) "Сильмариліон", Складові частини квенійських і синдарських власних назв
Advertisement